Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вера, которая погубит... - Тамара Локшина Самоправедность похожа на сушу, но не имеет под собой твёрдого основания, так и человек, надеющийся на себя не устоит. Бог спасает только тех, кто нуждается в спасении.
Яд - Николай Агапьев Мат 5:22 А Я говорю вам, всякий, гневающийся на брата своего напрасно, подлежит суду; кто же скажет брату своему "рака" (пустой человек), подлежит синедриону; а кто скажет: "безумный", подлежит геенне огненной.
